екологія — ї, ж. 1) Зв язок між організмом і довкіллям. •• Еколо/гія інформа/тики умови існування людини в інформаційних середовищах. 2) Наука, що вивчає закономірності формування і функціонування біологічних систем та їх взаємодію з навколишнім середовищем … Український тлумачний словник
екологія — экология ecology Ökologie розділ біології, що вивчає закономірності взаємовідносин організмів з середовищем, в якому вони живуть, а також організацію і функціонування надорганізмових систем (популяцій, видів, біоценозів, біосфери). Основи… … Гірничий енциклопедичний словник
еколог — а, ч. Фахівець з екології … Український тлумачний словник
екологізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
екологічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
екологічний — а, е. Стос. до екології (у 1 знач.). •• Екологі/чна ні/ша місце, що його займає популяція виду в біоценозі. Екологі/чна рівнова/га відносний баланс стійкості видового складу живих організмів, їх чисельності, продуктивності, просторового… … Український тлумачний словник
екологічно — присл. Під кутом зору екології, встановлених екологією закономірностей взаємозв язку людини, тварини і рослинного світу з навколишнім середовищем … Український тлумачний словник
екологічність — ності, ж. Абстр. ім. до екологічний … Український тлумачний словник
екологія — Наука про відношення організмів з оточуючим середовищем … СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ
еколог — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
